Embriony kokhannia

шматочки неба одяглися в синє
стрибали в очі,танцювали нині
фокстроти-джази,депересивні смутки
давились сміхом механічні дудки

приспів:
лишилися лише слова
лише сліди на шкірі днів
питаюся-мені куди?
мене нема у твоїм сні

на моїм тілі ритуальні танці
боліли нігті і волосся вранці
боліло листя на моїх деревах
боліли трави усихали нерви

ембріони кохання стрибали з дахів
викидались із верхніх поверхів
розчинялись в солодкому запаху неба
залишали по собі купи боргів
янголята співали божественний блюз
що народжував зорі в глибинах калюж
що народжував мрії в бетонних тілах
і розвіював дим після кремації душ